+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА

Змінено ряд правових актів для впровадження механізму примусового викуп та продажу цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) приводить у відповідність до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон України») свої підзаконні акти, у зв’язку з чим на засіданні регулятора 10 серпня 2017 року прийнято ряд відповідних рішень.

По-перше, розширено перелік особливої та регуляторної інформації, що підлягає опублікуванню емітентами цінних паперів. Даний перелік затверджено Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів (далі – Положення). Нагадаємо, що таке опублікування відбувається шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті емітента, на веб-сайті НКЦПФР або ж через направлення подання до НКЦПФР тощо.

Так, емітенти, окрім інформації, зазначеної в попередній редакції Положення зобов’язані опубліковувати відомості про створення акціонерного товариства однією особою або про придбання однією особою усіх акцій товариства, про придбання акцій акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакету акцій або зазначеного контрольного пакету акцій або домінуючого пакету акцій, що також повинні бути опубліковані емітентом.

За невиконання цієї вимоги емітенти нестимуть відповідальність у розмірі до 17 000 грн.

По-друге, визначено, що у разі зміни найменування акціонерного товариства через зміну його типу, отримувати нове свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів такої особи не потрібно. Дане положення міститься у рішенні «Про внесення змін до Порядку заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних паперів у зв’язку зі зміною найменування емітента та/або забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі». 

По-третє, прийнято рішення «Про інформацію, що містить в повідомленні про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій та публічній безвідкличній вимозі», яким встановлено перелік інформації, що має міститись в публічній безвідкличній вимозі, а саме про:

  • заявника такої вимоги та його афілійованих осіб, якщо на дату вимоги афілійовані особи заявника вимоги володіли акціями товариства;
  • заявника вимоги – уповноважену особу, якщо рішення про подання до товариства публічної безвідкличної вимоги було прийняте особами, які спільно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій, та інформацію про таких осіб;
  • товариство;
  • депозитарну установу, в якій відкрито рахунок у цінних паперах заявника вимоги та реквізити рахунку у цінних паперах цієї особи;
  • порядок реалізації цієї вимоги. Надання державної допомоги по-новому

02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі – Закон України).

Даним Законом України визначено, що є державною допомогою представникам бізнесу, ким і як вона надається.

При цьому, для отримання державної допомоги у будь-якій формі, необхідно прийняття рішення про допустимість такої держдопомоги для конкуренції, тобто погодження з боку Антимонопольного Комітету України.

Крім того, Закон України зобов’язує всіх надавачів державної допомоги до 2 серпня 2018 року подати до АМК України повідомлення про всі програми підтримки суб’єктів господарювання, що існували станом на 02 серпня 2017 року.

За результатами розгляду таких повідомлень АМК України може прийняти, з-поміж інших, рішення про недопустиме надання нової держаної допомоги, про тимчасове припинення надання державної допомоги або про повернення наданої державної допомоги в повному обсязі. 

Набрали чинності Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів

23 серпня 2017 року набрали чинності Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів (далі – Умови), затверджених постановою Національної    комісії,  що здійснює державне регулювання  у  сферах   енергетики       та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 04 квітня 2017 року № 467 (далі – Постанова). Суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати захоронення побутових відходів для населених пунктів з чисельністю населення понад 100 тисяч осіб та/або діяльність з захоронення побутових відходів на полігоні, звалищі з потужністю понад 50 тисяч тонн або 200 тисяч метрів кубічних побутових відходів на рік зобов’язаний подати до НКРЕКП заяву встановленого Умовами зразка для отримання відповідної ліцензії.

Відтепер не потрібно у бюлетні для кумулятивного голосування зазначати інформацію про загальний стаж роботи фізичної особи – кандидата до органу акціонерного товариства.

Однак, вимагається додатково зазначати інформацію про акціонерів товариства – власників 5 і більше відсотків простих акцій (для публічних акціонерних товариств) або 10 і більше простих акцій (для приватних акціонерних товариств), що є афілійованими особами кандидата, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові (за наявності)/найменування кожного з таких акціонерів, розміру пакета акцій, що їм належать; посадових осіб акціонерного товариства, що є афілійованими особами кандидата, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), посади посадової особи акціонерного товариства.

Також, необхідно вказати, чи є кандидат у члени наглядової ради акціонером, представником акціонера або групи акціонерів (із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, найменування такого акціонера, розміру пакета акцій, що йому належить або чи є він незалежним директором.

Роз’яснено право споживача не сплачувати судовий збір на всіх стадіях процесу Починаючи з 01 вересня 2015 року до у зв’язку з внесенням змін до Закону України

«Про судовий збір» було виключено споживачів із переліку осіб, що не сплачують судовий

збір при поданні позову про захист їх порушених праві.

Однак, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» останні звільнені від сплати судового збору за подачу позову про захист їх порушених прав. Прим цьому однозначної судової практики з цього питання до 09 серпня 2017 року не було.

Так, Листом № 93-1517/0/4-17 від 09 серпня 2017 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ надав свої роз’яснення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору, на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, ВССУ зазначив, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав не лише при розгляді справи в суді першої інстанції, а й при оскарженні рішення в апеляційному та касаційному судах