+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com
  1. Змінено порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

З 01 січня 2016 року набрав чинності новий порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, що визначений Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 26.11.15р. №834-VIII та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Основні зміни порядку реєстрації прав на нерухомість  полягають у наступному:

  • розширено перелік осіб, які можуть реєструвати права на майно (державних реєстраторів), до яких віднесено посадових осіб Міністерства юстиції України, посадових осіб виконавчих органів селищних, сільських, міських рад, нотаріусів ( у всіх випадках, навіть якщо реєстрація прав не пов’язана з вчиненням нотаріальної дії) та державних виконавців (останні – лише у випадках реєстрації обтяжень, накладених в рамках виконавчого провадження);
  • запроваджено екстериторіальний принцип реєстрації прав на нерухоме майно – відтепер державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна;
  • запроваджено відкритість доступу до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як за суб’єктами (власниками прав), так і за об’єктами нерухомості;
  • встановлено адміністративну відповідальність за порушення строків державної реєстрації прав;
  • передбачено можливість оскарження дій державних реєстраторів до Міністерства юстиції України.
  1. З 01 січня 2016 року набрав чинності новий порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

У відповідності до нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з 01.01.2016 р. суттєво змінено порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також передбачено порядок реєстрації громадських формувань.

Серед основних нововведень вказаного Закону можемо відмітити наступні:

  • функції державних реєстраторів виконують не лише посадові особи органів міністерства юстиції України, а й нотаріуси;
  • реєстраційні дії можуть вчинятися на всій території України незалежно від місцезнаходження юридичної особи або місця реєстрації фізичної особи-підприємця;
  • закріплюється можливість подання документів в електронному вигляді із застосуванням електронних цифрових підписів;
  • скасовано вчинення реєстраційних дій на підставі ксерокопій документів (лише на підставі оригіналів або нотаріально посвідчених копіях);
  • скасовано необхідність щорічного підтвердження відомостей про юридичну особу (так звані «форми № 6»);
  • змінені строки вчиненні реєстраційних дій та підвищені суми адміністративних зборів;
  • запроваджено можливість оскарження реєстраційних дій до Міністерства юстиції України, який розглядає скарги протягом 30 днів тощо.

Незважаючи на те, що оновлений закон про держреєстрацію має багато недоліків, в цілому нова процедура реєстрації є прогресивною.  

  1. Запроваджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб

У зв’язку з запровадженням нової процедури державної реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерством юстиції України наказом від 06.01.2015 р. № 15/5 затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань та заміну реєстраційний карткам.

Крім того, наказом встановлено, що документи у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, подані до 01.01.2016 р. на розгляд Міністерству юстиції України та його територіальним органам, підлягають розгляду державними реєстраторами в строки й у порядку, передбачені законодавством, чинним на дату подання таких документів.

Варто окремо відмітити, що згідно нових правил, відтепер заяви для здійснення реєстраційних дій підписує безпосередньо особа, яка надає відповідні документи державному реєстратору (раніше реєстраційні карки підписувалися керівником або фізичною особою-підприємцем, а у випадку підписання картки представником, підпис представника додатково посвідчувався підписом керівника чи фізичної особи-підприємця).

Ознайомитися з новими формами заяв можна за посиланням: http://ddr.minjust.gov.ua/uk/f87e95841ac000d08ecc31ca561dca9f/formy_zayav/ 

  1. Cкасовано додатковий імпортний збір, що був тимчасово запроваджений наприкінці 2014 року

Так, Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі  1994 року» від 28.12.2014. на 12 місяців було впроваджено додатковий імпортний збір, який справлявся з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Додатковий імпортний збір справлявся за ставками:

  • 10% для продовольчої групи товарів (зокрема, що класифікуються у товарних групах 1-24 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, далі – УКТЗЕД);
  • 5% для непродовольчої групи товарів (зокрема, що класифікуються у товарних групах 25 – 97 згідно з УКТЗЕД);
  • 10% для товарів, що оподатковуються ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України (тобто в окремих випадках ввезення товарів громадянами України).

Запровадження додаткового збору привело до відповідного подорожчання  усіх товарів, що імпортуються на територію України.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності» від 24.12.2015 р. № 912-VIII, який скасовує наведений вище закон щодо додаткового імпортного збору.

Очевидно, що зазначені зміни мають сприяти здешевленню ціни на імпортні товари.

  1. Набрав чинності новий Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»

З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314-VII.

Основною метою даного Закону є введення в Україні міжнародних й, насамперед, Європейських стандартів у сфері метрологічної діяльності, оскільки їх впровадження сприятиме розвитку торгівлі товарами для експорту та розвитку підприємництва на внутрішньому ринку.

Одним із нововведень даного Закону є встановлення трьох видів метрологічної діяльності: повірка засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів  та калібрування засобів вимірювальної техніки.

Також, даним Законом для юридичних осіб встановлено зобов’язання надавати належні їм засоби вимірювальної техніки, що використовуються у господарській діяльності, на періодичну перевірку. Для фізичних осіб повірка вимірювальної техніки (в т.ч. лічильників у квартирах) здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Очікується, що вказаний Закон сприятиме розвитку відносин у сфері метрології, підвищить якість продукції та рентабельність вітчизняного виробника, а також підвищить рівень захисту прав споживачів різноманітних послуг.

  1. Прийнято новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

У період глобалізації та розвитку науки у всьому світі важливим є питання покращення умов розвитку наукової та науково технічної діяльності. Україна не є винятком. 26 листопада 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який набрав чинності з 16 січня 2016 року. Даний Закон покликаний створити умови для прогресу наукової і науково-технічної діяльності в Україні шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.

Нововведенням Закону є створення  наукових установ державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової та науково-технічної діяльності. Відповідно до Закону наукова установа є юридичною особою та може мати статус неприбуткової організації.

Крім того, Законом передбачено окремий розділ, що стосується державних гарантій соціально-правового статусу вчених та наукових працівників.

З метою підвищення рівня наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та підвищення рівня конкурентоспроможності наукових установ впроваджено грантову підтримку їх діяльності за рахунок коштів державного бюджету.

У період зближення України з Європою законом передбачено державну підтримку міжнародного наукового співробітництва.

Задля захисту права інтелектуальної власності Законом встановлено охорону інтелектуальної власності, у разі порушення права інтелектуальної власності встановлюється адміністративна або кримінальна відповідальність.

Новий Закон сприятиме розвитку науки і техніки та є важливим чинником прогресу суспільства для підвищення добробуту громадян.