+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

ЗРОСЛИ ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1 січня 2019 року вступив в дію Закон України «Про державний бюджет», згідно з яким змінився розмір фінансових санкцій за порушення трудового законодавства. Перш за все вищезазначена зміна відбулись через встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати, яка вища, ніж в попередні роки.

Розміри штрафів за порушення трудового законодавства розміщені у відповідному роз’ясненні органу Держпраці. З відповідним джерелом інформації можна ознайомитись на офіційному веб-сайті даного державного органу.

Відповідно до роз’яснення, відтепер фактичний допуск одного працівника до роботи без належного оформлення тягне за собою санкцію у вигляді штрафу, розмір якого становить 142192 гривень. До того ж виплата штрафу не звільняє роботодавця від нарахування такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді.

В роз’ясненні також зазначені і інші розрахунки штрафів за порушення трудового законодавства, серед яких:

  1. 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, що у 2019 році становить 125 190 грн – за оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску;
  2. 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, що дорівнює 41 730 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;
  3. 3 мінімальні зарплати (12 519 грн.) за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;
  4. 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 41 730 грн. (якщо мінімальна зарплата 4 173 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
  5. 1 мінімальна зарплата (4 173 грн.) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Дана новина є важливою для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, адже накладення вищезазначених санкцій може створити реальну загрозу для фінансової стабільності бізнесу.

НАБРАЛИ ЧИННОСТІ ЗМІНИ У ЗЕМЕЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Відповідно до даного нормативно-правового акту відбулись значні зміни у порядку затвердження технічної документації, а органам місцевого самоврядування надано додаткові повноваження у сфері оцінки земельних ділянок.

Органи місцевого самоврядування отримали право самостійно визначати та затверджувати базу оподаткування для земельних ділянок при визначенні розміру земельного податку або орендної плати за землю, досліджувати відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормам чинного законодавства.

Відтепер, даним правовим документом визначено вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні технічної документації. Серед таких підстав необхідно виділити невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної
громади. У свою чергу, відмова повинна містити у собі посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

НАБУЛИ ЧИННОСТІ НОВІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

15 січня 2019 року набув чинності Наказ Міністерства соціальної політики No1804 від 29.11.2018 р., яким затверджено Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (далі – «Мінімальні вимоги»).

Необхідно зазначити, що Мінімальні вимоги поширюються на усіх (без винятку) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців які використовують найману працю та засоби індивідуального захисту для працівників. Законом України «Про охорону праці» передбачено, що засоби індивідуального захисту надаються безоплатно працівнику роботодавцем.

Крім того, засоби індивідуального захисту повинні відповідати встановленим нормам чинного законодавства та використовуватись на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовам.

Зауважимо, що роботодавцям слід звернути увагу на вищенаведені зміни законодавства, адже недотримання вимог законодавства щодо використання засобів індивідуального захисту є порушенням законодавства про охорону праці.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ПІДВЕЛА ПІДСУМКИ ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ПЕРЕВІРОК ЗА 2018 РІК ТА ОПРИЛЮДНИЛА ПЛАНИ ДЕРЖАВНИХ ПЕРЕВІРОК З ПИТАНЬ ПРАЦІ НА 2019 РІК

16 січня 2019 року Державна служба з питань праці на своєму офіційному веб-сайті оприлюднила інформацію щодо проведення трудових перевірок на підприємствах за 2018 рік.

Необхідно зазначити, що Державна служба з питань праці посилила свої позиції у сфері контролю та нагляду, порівняно з попередніми роками. Адже, у попередньому році було проведено 11 784 перевірки, з яких було оприлюднено дані про результати 9 252 позапланових перевірок.

Також управління Держпраці повідомило про реальне застосування істотних штрафів за порушення трудового законодавства, що сприяло збагаченню державного бюджету на понад 1 млрд грн.

Крім того, стало відомо, що у 2018 році було виявлено 32 252 порушення трудового законодавства по всій Україні. Серед таких порушень найчастіше були виявлені: неналежне оформлення трудових відносин, недотримання мінімальних гарантій з оплати найманої праці та заборгованості з виплати заробітної плати.

Стало відомо, що сфери рітейл, ІТ, будівельні компанії та компанії у сфері громадського харчування порушують трудове законодавство найчастіше.

Ключові помилки компаній. Якщо раніше роботодавці не переймалися документальним оформленням співробітників, то тепер – під загрозою сплати великих штрафів – трудові відносини все частіше почали маскувати під цивільно-правові. Держпраці виявляє таку підміну через неправильне оформлення договорів, які містять конкретні ознаки існування трудових правовідносин.

Дана інформація надважлива для суб’єктів господарської діяльності, які використовують найману працю, адже у 2019 році Служба планує 17 000 перевірок.

ЗАТВЕРДЖЕНО КРИТЕРІЇ ПЕРЕВІРКИ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВИКОНАННЯ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

17 січня 2019 року Міністерство внутрішніх справ прийняло нові правила та порядок проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності у сфері пожежної безпеки. Нові правила було затверджено в Наказі No22 від 17.01.2019 р.

Даний нормативно-правовий акт розкрив основні вимоги до форми акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; форми акту, складеного стосовно неможливості здійснення заходу державного нагляду (контролю); форми повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю); форми посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю); форми припису щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Необхідно зазначити, що форма акту містить, зокрема, перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).

Дана новина є важливою для власників бізнесу або виконавчих органів суб’єктів господарювання, адже недодержання вимог, встановлених вищезазначеним нормативно-правовим актом, тягне за собою недійсність акту, у зв’язку з недодержанням його встановленої форми.

ОПУБЛІКОВАНО ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗМІНОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ

30 січня 2019 року Головне державне управління з питань праці на своєму веб-сайті опублікувало інформацію щодо особливостей порядку звільнення працівника у зв’язку із зміною на підприємстві організації виробництва.

Управління Держпраці нагадало, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників. Дане право роботодавця зазначено в п.1 ст.40 КЗпП.

Таке звільнення відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Необхідно зазначити, що для проведення скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов`язаний додержуватись відповідної процедури, яка складається з наступних етапів:

  1. Обґрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення.
  2. Скласти і затвердити новий штатний розпис, до якого не заносяться посади, які скорочено.
  3. Попередити працівників, посади яких скорочуються, персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП).
  4. Одночасно з попередженням про звільнення за скороченням штату запропоувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст. 49-2 КЗпП).
  5. Повідомити держслужбу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ст. 49-2 КЗпП).
  6. Після закінчення двомісячного попереджувального строку видати наказ про звільнення.
  7. В день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок (ст.47 КЗпП).
  8. На вимогу працівника видати довідку про його роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП).
  9. В день звільнення виплатити працівникові всі суми, що належать йому від підприємства (зарплату, вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку, компенсацію за невикористану відпустку). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення
    звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст.116 КЗпП).

Дана новина є важливою для роботодавців, адже недодержання вимог Трудового законодавства тягне за собою штрафні санкції.