РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК ДЕРЖАВНОЮ ФІСКАЛЬНОЮ СЛУЖБОЮ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
30 березня 2019 року прес-центр Державної фіскальної служби на офіційному сайті оприлюднив результати проведення державних перевірок суб’єктів господарської діяльності на період з січня 2019 року.
Українським підприємствам, які порушили податкове законодавство при виплаті зарплат та інших доходів фізособам, в січні-лютому 2019 року донарахували до сплати в бюджет 157 млн грн податків і зборів. Зазначено, що загалом в ході перевірок порушення законодавства виявлені у 43,1% перевірених суб’єктів господарювання.
Відзначається, що співробітники ДФС виявили близько 4,6 тис. осіб, які працювали без оформлення трудових відносин.
Також, за підсумками проведеної роз’яснювальної роботи роботодавці уклали додатково 29,1 тис. трудових договорів з найманими працівниками.
Представники ДФС також залучили до державної реєстрації 3,4 тис. осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково було сплачено понад 2,3 млн грн податків і зборів та 2,7 млн грн єдиного внеску, сказано в повідомленні.
Для бухгалтера
Щодо можливості віднесення витрат на організацію звітних зборів трудового колективу до складу загальногосподарських витрат та включення сум ПДВ, сплачених при здійсненні таких витрат, до складу податкового кредиту (лист ДФС від 28.03.2019 р. № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)
За інформацією, наведеною у зверненні, підприємством 29 грудня 2018 року (з 18 до 23 години) у приміщенні ресторанного закладу проводилися звітні збори трудового колективу за підсумками 2018 року. В той же час надані до звернення документи (план (програма) проведення заходу, кошторис витрат на проведення річного збору трудового колективу за підсумками робочого 2018 року, звіт проведення річних зборів трудового колективу за підсумками 2018 року, акт про списання товарів тощо) свідчать про те, що мав місце факт проведення для власних співробітників розважального заходу. Разом з тим наказом про облікову політику підприємства, згідно з наданою у зверненні інформацією, безпосередньо не передбачається включення витрат на проведення розважальних заходів до загальногосподарських витрат на управління підприємством.
Таким чином, відповідно до пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 розділу V ПКУ за датою першої з подій платник ПДВ має визначити податковий кредит з операції з придбання товарів/послуг у закладі ресторанного господарства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).
В той же час згідно з підпунктом “г” пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладнуза такими товарами/послугами, оскільки товари/послуги використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У такій зведеній податковій накладній у графі “Отримувач (покупець)” зазначає власне найменування, у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “600000000000”, а у верхній лівій частині визначається тип причини “13” – “Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих заходів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності”.
Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суму витрат на проведення річного збору трудового колективу.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Щодо практичного застосування норм чинного законодавства (лист ДФС від 21.03.2019 р. № 1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
Вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР “Про оплату праці”, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Таким чином, вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів, не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором. Отже, зазначений дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
Щодо використання РРО при проведенні розрахунків через термінали самообслуговування банку (лист ДФС від 21.03.2019 р. № 1146/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)
Законом України від 01 липня 2015 року N 569-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій” внесено зміни до Кодексу і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон N 265), метою яких є вдосконалення механізму застосування цих актів та запобігання можливим порушенням з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).
Відповідно до пункту 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку другої групи (фізичної особи – підприємця) є обов’язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Отже, якщо оплата за реалізовані Вами товари (послуги), згідно з договором здійснюється виключно у безготівковій формі через установи банку або термінали самообслуговування банку, застосування РРО є необов’язковим. Але у разі, якщо оплата за реалізовані товари (послуги) буде здійснюватись готівкою, то застосування РРО є обов’язковим згідно з вимогами пункту 296.10 ст. 296 Кодексу.