Дайджест змін до законодавства практики корпоративного права. Березень 2020 року

ВВЕДЕНО ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», яка встановлює певні обмеження щодо захисту населення від коронавірусу.

25 березня 2020 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до даної постанови, та збільшив строк карантину на території України, а також дозволив деякі види господарської діяльності, які до 25 березня були заборонені.

Так, даною постановою визначено, що з 12.03.2020 року по 24.04. 2020 року заборонено:

проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
роботу закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення;
регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями).

Проте, дозволено:

торгівлю продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заході;
торговельну діяльність та діяльність з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Таким чином, варто звернути увагу на данні обмеження, оскільки у випадку їх недотримання може наставати адміністративна або кримінальна відповідальність, що матиме негативний вплив на власників бізнесу.

ПРИЙНЯТО АНТИВІРУСНИЙ ЗАКОН

У зв’язку із стрімким поширенням коронавірусної хвороби 17 березня 2020 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Даний нормативно-правовий акт встановлює ряд нововведень, що стосуються встановлення запобіжних заходів для запобіганню поширенню коронавірусної хвороби.

Так, варто звернути увагу на наступні положення закону:

надано можливість відправляти працівників у відпустку без збереження заробітної плати, проте даний термін відпустки не включається у загальний термін (не більше 15 календарних днів на рік) такої відпустки;
можна здійснювати закупівлю, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19);
продовжено термін подання декларацій до 1 червня 2020 року;
роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку;
власник підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінювати режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб; зокрема можна встановити гнучкий графік роботи, неповний робочий день для працівників;
на період карантину перевірки державними органами здійснюватися не будуть.

Також, даним законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України. Зокрема, КУпАП додано статтею 44-3, яка передбачає, що за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, що тягне за собою накладення штрафу:

– на громадян від 1000 (17000 грн.) до 2000 (34000 грн.) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– на посадових осіб – від 2000 (34000 грн.) до 10000 (170000 грн.) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо кримінальної відповідальності то відповідно до ст. 325 КК України, за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, що карається штрафом від 1000 (17000 грн.) до 3000 (51000 грн.) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Таким чином, дані новели потребують уваги бізнесу, оскільки вона має значення для мінімізації відповідальності керівників та негативних наслідків для бізнесу, а також забезпечення стабільного функціонування бізнесу й поза межами офісу.

КАРАНТИН ВИЗНАНО ФОРС-МАЖОРНОЮ ОБСТАВИНОЮ

У зв’язку із запровадженням всенаціонального карантину з’явилися ризики неможливості виконання договорів/угод контрагентів. Тому, щоб убезпечити бізнес від негативних наслідків, що можуть бути нанесені бізнесу у зв’язку з невиконанням домовленостей карантин було визнано форс-мажорною обставиною.

Так, у статтю 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» було внесено зміни від 17.03.2020 року, які визначають, що форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Така форс-мажорна обставина повинна бути підтверджена відповідним документом, а саме сертифікатом, які видаються торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Проте, обставина форс-мажору, в тому числі карантин, автоматично не звільняє від відповідальності, а тому, власники бізнесу повинні самі застосовувати певні заходи, наприклад внести зміни до договорів, підготувати відповідні документи (листи, пояснення, пропозиції тощо), що будуть доказом того, що не виконання умов договору не залежало від Вас.

Тому, дана інформація є важливою, оскільки власник бізнесу зможе убезпечити та мінімізувати збитки, які можуть виникнути у зв’язку з невиконанням договорів контрагентів.

ПРИЙНЯТО ПРОГРАМУ ЗДЕШЕВЛЕННЯ КРЕДИТІВ ДЛЯ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

03 березня 2020 року були прийнята Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» № 202.

Даним нормативно-правовим актом визначено механізм використання коштів за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на підставі якої суб’єктам господарювання агропромислового комплексу надається часткова компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами, зо залучені у національній валюті.

Така компенсація здійснюється на конкурсній основі та може бути надана як юридичним так і фізичним особам-підприємцям що займаються аграрним бізнесом, а саме:

провадять діяльність у галузях тваринництва та використали кредитні кошти для покриття поточних витрат та витрат капітального (інвестиційного) характеру, пов’язаних із провадженням діяльності у галузі тваринництва, або які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20 млн. гривень, – за всіма видами сільськогосподарської діяльності;
не мають порушених справ про банкрутство, яких не визнано банкрутами, що не перебувають на стадії ліквідації;
не мають прострочену більш як шість місяців заборгованість перед державним бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Варто звернути увагу бізнесу, що компенсації підлягають відсоткові ставки за: короткостроковими кредитами, залученими для покриття виробничих витрат; середньостроковими і довгостроковими кредитами, залученими для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, здійснення витрат, пов’язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об’єктів сільськогосподарського призначення, а також для будівництва і реконструкції виробничих об’єктів (у тому числі сховищ для зберігання овочів, фруктів та ягід).

Тобто, дані нововведення є важливими, оскільки допомагають розвивати аграрний бізнес.

ЗМЕНШЕНО ТИСК НА БІЗНЕС З БОКУ ОРГАНІВ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ

26 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», який спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції.

Даним законом передбачено наступні новели.

По-перше, що перевірка продукції здійснюється лише в разі, якщо наявні документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає визначеним вимогам унаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції, а також, визначено що предметом перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, тобто забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

По-друге, встановлено чіткі строки проведення перевірки, а саме, у розповсюджувача продукції перевірка не можу перевищувати 4 робочих днів, у виробника – 5 робочих днів. А продовження строку перевірки не допускається.

По-третє, встановлюється відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді штрафів, який оформляється постановою, що надсилається суб’єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

По-четверте, відтепер при проведенні планової перевірки можна не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у плані ринкового нагляду.

По-п’яте, чітко визначено де може бути проведено перевірку характеристик продукції. Це торгівельні та складські приміщення; місця введення продукції в експлуатацію; місця проведення ярмарку, виставки тощо; місця зберігання продукції під митним контролем; місцезнаходження органу ринкового нагляду.

По-шосте, орган ринкового нагляду може вимагати надання лише тих документів, які є необхідними для встановлення ланцюга постачання продукції.

Варто зауважити, що ринковий нагляд не поширюється на: ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з нього (ювелірні й побутові).

Проте, звертаємо увагу, що на даний час встановлено мораторій на проведення перевірок у сфері господарської діяльності у зв’язку із встановленням обмежувальних заходів щодо протидії коронавірусної хвороби, а тому дані норми будуть активно застосовуватися після скасування таких обмежень.

Але вже зараз варто звернути увагу на дані нововведення, оскільки в подальшому вони допоможуть уникнути несанкціонованим перевіркам.

Таким чином, даний Закон має вагоме значення для власників бізнесу, оскільки ним забезпечується запобігання зловживанням з боку органів ринкового нагляду у сфері бізнесу.

ПРИЙНЯТО ЗАКОН ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

30 березня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», яким запускається ринок землі в Україні з 1 липня 2020 року.

Даний Закон передбачає, що:

набути право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, юридичні особи (створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є тільки громадяни України), територіальні громади, держава;
право власності на такі земельні ділянки можуть набувати й банки, але лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави;
з 1 липня 2020 року купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення зможуть тільки фізичні особи загальною площею до 100 га;
з 1 січня 2024 року фізичні особи зможуть купити земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 10 гектар;
з 1 січня 2024 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення зможуть купувати і юридичні особи загальною площею до 10 тисяч гектарів;
забороняється продавати землі державної та комунальної власності;
ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку до 1 січня 2030 року;
у випадку відсутності документів, що підтверджують джерела походження коштів, інших активів, за рахунок яких купується земля, то особа не зможе набути права власності на земельну ділянку;
розрахуватися за купівлю земельної ділянки можна лише в безготівковій формі;
іноземці та особи без громадянства зможуть купити земельну ділянку, якщо тільки дане рішення буди прийняте на референдумі;
за будь-яких умов забороняється набувати право власності на земельну ділянку:
юридичним особам, які не громадянами України – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності; виділені в натурі власникам земельних паїв; які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
юридичним особам, які є громадянами держави визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
особам, які належать або належали до терористичних організацій;
юридичним особам, учасниками яких є іноземні держави;
юридичними особами, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;
фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
юридичними особами, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Тобто у даному випадку, дані нововведення потребують уваги і бізнесу, оскільки надається право купувати земельні ділянки та пояснюється хто може це зроби, а хто ні, коли можна купити такі земельні ділянки тощо.

ВРЕГУЛЬОВАНО ПИТАННЯ ОПЛАТИ ОРЕНДИ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ

Так, у прикінцевих та перехідних положеннях Цивільного кодексу України, зазначено, що з моменту встановлення карантину і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу, а саме наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Проте наймач повинен довести ті обставини, що він дійсно не міг користуватися майно на час карантину.

Тобто, дана новела заслуговує на увагу бізнесу, оскільки мінімізує ризики та захищає бізнес.

ВРЕГУЛЬОВАНО ПИТАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА ГНУЧКОГО РЕЖИМУ РОБОЧОГО ЧАСУ

Відтепер питання дистанційної роботи та гнучкого режиму робочого часу врегульовані на законодавчому рівні.

Так, основними новелами на які варто звернути увагу є те, що:

укладення трудового договору у письмовій формі є обов’язковим при дистанційній (надомній) роботі;
запроваджено режим робочого часу, який може бути встановлений за погодженням працівника і роботодавця;
на час загрози пандемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі роботодавця та не потребує укладення трудового договору з працівником;
гнучкий режим робочого часу може бути застосований на безперервно діючих підприємствах, а також в інших випадках, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо);
дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі, якщо працівник та роботодавець не домовились про інше.

Тобто, дані новели є важливі, оскільки потребують уваги для юридично правильного оформлення роботи підприємства на період карантину.

ПІДВИЩЕНО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕОБГРУНТОВАНЕ ПІДВИЩЕННЯ ЦІН

30.03.2020 року у зв’язку із прийняттям закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», підвищено відповідальність за необгрунтоване підвищення цін та внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Так, відтепер, відповідно до ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них накладається штраф: на громадян у розмірі – 1700 грн., на посадових осіб – 2550 грн.

У випадку повторного вчинення даного правопорушення, розмір штрафу для громадян становить – 2550 грн., а для посадових осіб – 3400 грн.

У випадку, якщо ціну перевищено в 1, 2 рази на товари, що необхідні для запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-2019), то розмір штрафу для громадян становить – 3400 – 4250 грн., а для посадових осіб – 4250 – 5100 грн.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, а саме за: надання уповноваженим органам недостовірних відомостей – штраф у розмірі 17 000 грн; невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій – штраф у розмірі 34 000 грн.

Тобто, дані нововведення є важливими для бізнесу, оскільки мінімізують ризики відповідальності власника бізнесу.

ЗМІНЕНО СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ РІЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30 березня 2020 року змінено строки проведення річних загальних зборів акціонерів та корпоративного фонду та внесено зміні до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про інститути спільного інвестування».

Відтепер, тимчасово на період карантину встановлено, що:

строки проведення річних загальних зборів учасників товариств, акціонерів та корпоративного фонду у 2020 році не застосовуються;
річні загальні збори учасників товариств, акціонерів та корпоративного фонду за результатами 2019 року мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину;
загальні збори учасників товариств, акціонерів та корпоративного фонду можуть бути проведені дистанційно;
повноваження членів наглядових рад акціонерних товариств продовжуються в повному обсязі до дати проведення загальних зборів акціонерів;

Тобто, дані новели є важливими для бізнесу, оскільки передбачають порядок проведення загальних зборів на період карантину.

НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ ЗУПИНЕНО СТРОКИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ТА ЗМІНЕНО ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ

30 березня 2020 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким внесено численні зміни у Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кримінальний процесуальний кодекс України.

На період карантину:

зупинено строки позовної давності, щодо подання позовів, претензій тощо;
зупинено процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, розгляду апеляційної та касаційної скарги тощо;
надано можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у всіх формах судочинства;
підтвердження особи учасника справи, який бере учать у режимі відеоконференції підтверджується електронний підписом;
суду надано можливість про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину.

Нові статті

Категорії

Новые записи

Рубрики