+38(044) 586-77-77; +38(098) 586-77-77 office@ov-partners.com

Спеціально для “ЛІГА:ЗАКОН

25.03.2021 року набрав чинності Закон України «Про економічну безпеку», який, певною мірою, очікували як бізнес, так і громадськість нашої держави в цілому.

Із прийняттям цього Закону діяльність податкової міліції із 25.09.2021 року припиняється.

На прийнятті цього Закону наполягали і міжнародні партнери України, які хотіли б бачити нашу державу інвестиційно привабливою країною із зрозумілими правилами ведення бізнесу та сталою державною системою покарання порушників таких правил.

Зокрема, наші іноземні партнери та інвестори не розуміють, чому в Україні діяло багато правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, дублюючи один одного, з низькою продуктивністю такої боротьби та високими корупційними чинниками.

Україна, як держава, яка оголосила своїми стратегічними цілями вступ до Європейського Союзу та НАТО, протягом останніх років не бажала змінювати принципи боротьби із економічною злочинністю  і наближувати їх до стандартів демократичних країн ЄС, використовуючи радянські ментальні підходи до бізнесу як до ворога, а не до партнера.

Звідси і значні приклади нехтування елементарними правами та інтересами бізнесу податковою міліцією при проведенні оперативно-розшукових заходів та розслідуванні кримінальних проваджень.

Повальні та безпідставні обшуки, вилучення всього і вся, арешт майна та коштів на рахунках бізнес-структур у виконанні податкової міліції більше схожі на війну держави з бізнесом як явищем, ніж на реальну боротьбу з економічною злочинністю та тіньовою економікою.

Прийнятий Закон Про Бюро економічної безпеки, з урахуванням задекларованих у ньому принципів, спрямований, як на мене, саме на позбавлення негативного іміджу податкової міліції у новоствореному Бюро та створення дійсно реального партнерства держави з бізнесом. Це підтверджується, зокрема, розширенням аналітичних функцій Бюро, спрямованих, швидше, на попередження економічної злочинності, ніж на постфактумну боротьбу з нею, як це в основному намагалась робити податкова міліція, з подальшою маніпуляцією цифрами своїх показників, приписуючи собі міфічні і доволі нереальні цифри надходжень до бюджету від своєї діяльності.

Прийнятим Законом Про Бюро економічної безпеки внесено зміни до Законів Про Службу безпеки України, Про оперативно-розшукову діяльність та інші в частині початку функціонування Бюро економічної безпеки.

Цими Законами питання боротьби з економічною злочинністю закріплене виключно за детективами Бюро економічної безпеки, з позбавленням Служби безпеки України невластивих їй функцій розслідування цієї категорії правопорушень.

Через регламентні вимоги Верховна Рада України не проголосувала у Законі Про Бюро економічної безпеки за зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку зі створенням цього Бюро, без яких його діяльність неможлива.

Проте станом на 01.07.2021 року до другого читання пленарного засідання Верховної Ради України підготовлений законопроект № 3959-1 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України». У даному законопроекті вже не передбачено статті 222-2 КК України (шахрайство з податком на додану вартість). Вважаю це позитивним для бізнесу моментом, який виключатиме зловживання детективів Бюро економічної безпеки та суттєво знизить тиск держави на бізнес.

Чи можливий зрив строків початку діяльності Бюро економічної безпеки?

Без прийняття найближчим часом у другому читанні законопроекту № 3959-1 стверджувати про анонсований із 25.09.2021 року швидкий початок діяльності БЕБ доволі складно. 

Так, згідно з Прикінцевими та перехідними Положеннями Закону Про Бюро економічної безпеки, Кабінет Міністрів України повинен був не пізніше двох місяців від дня набрання чинності цим Законом сформувати Раду громадського контролю при Бюро економічної безпеки України.

Однак така Громадська рада Кабінетом Міністрів України досі не сформована.

Наразі Кабінетом Міністрів України оголошено умови проведення конкурсу щодо заміщення посади Директора бюро економічної безпеки, хоча Законом на Уряд покладено обов’язок провести протягом чотирьох місяців від набрання чинності цим законом відкритий конкурс на зайняття посад у центральному апараті Бюро економічної безпеки України, а не лише Директора Бюро.

Поряд із несформованою Громадською Радою, непублічністю процедури обрання Директора Бюро та не проведенням конкурсу на заміщення усіх посад центрального апарату Бюро, у тому числі і посад детективів, робота Кабінету Міністрів по обранню лише Директора Бюро дає підстави передбачити, що за короткий час, який залишився до визначеного Законом строку початку діяльності Бюро (25.09.2021 року), цей правоохоронний орган не зможе розпочати свою діяльність. 

За інформацією з сайту Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України так і не подано до Парламенту в трьохмісячний термін з дня набрання чинності Закону законопроекту про внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік щодо видатків, необхідних для діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема видатків для забезпечення Бюро та його територіальних управлінь адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів, іншим майном.

Як наслідок, невнесення Верховною Радою змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, необхідних для початку діяльності Бюро економічної безпеки (БЕБ), провал Кабінетом Міністрів України заходів, визначених Законом про БЕБ, необхідних для формування центрального апарату Бюро, незабезпечення Бюро будівлями, транспортом, іншими матеріально-технічними засобами, непередбачення у Державному бюджеті видатків на утримання Бюро дають підстави стверджувати, що до визначеного законом строку – 25.09.2021 – цей правоохоронний орган не зможе розпочати свою нормальну діяльність. А отже, слідчим податкової міліції усіх територіальних підрозділів ДФС не буде кому протягом двох місяців після 25.09.2021 передати матеріали кримінальних проваджень, бо з цього часу слідчі податкової міліції вже не будуть мати повноважень здійснювати свою діяльність з розслідування кримінальних проваджень.

І як діятиме у такому випадку законодавець – не зрозуміло, але картина вимальовується не дуже приваблива, в першу чергу для бізнесу, для нормальної роботи якого необхідна прогнозованість у діях держави та її органів.

Відмінність Бюро економічної безпеки від податкової міліції

Стосовно повноважень детективів БЕБ та переліку підслідних їм кримінальних проваджень, то вони наразі не визначені.

У згадуваному законопроекті № 3959-1, який планується до повторного читання на 15.07.2021 року,  пропонується визначити за детективами БЕБ розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 199, 200, 203-2, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України.

Для порівняння: слідчі податкової міліції мали повноваження розслідувати кримінальні провадження лише щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 204, 205-1, 212, 212-1, 216, 218-1, 219 Кримінального кодексу України.

Тобто повноваження детективів БЕБ суттєво збільшені у порівнянні із податковою міліцією. Зокрема правопорушення у сфері підробки та використання підроблених грошових знаків, у сфері використання платіжних систем банків (у тому числі підробці банківських платіжних карток), організації азартних ігор та лотерей, правопорушень щодо банкрутства підприємств та фальсифікації фінансової звітності таких підприємств, приховування неплатоспроможності банків та інших фінансових установ, правопорушень у сфері організованих ринків (у тому числі енергетичного),  у сфері обігу цінних паперів та інші правопорушення у банківській сфері та енергетичному ринку відтепер будуть розслідувати детективи БЕБ, і таких повноважень раніше не мали слідчі податкової міліції.

Вважаю, було б доцільним передати до повноважень детективів БЕБ і розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із різними формами рейдерства, як спосіб захисту інтересів законослухняного бізнесу.

Фактичне збільшення підслідних детективам БЕБ статей Кримінального кодексу України ставить цей орган у один ряд із Національним антикорупційним бюро України, але у економічно-податковій сфері, як доволі серйозний за своїм функціоналом правоохоронний орган.

До чого готуватися бізнесу?

По-перше, бізнесу, за досвідом початку діяльності НАБУ та ДБР, необхідно готуватися до певного перехідного періоду правової невизначеності.

Припускаю, що на початку діяльності БЕБ буде певне затишшя і бізнес зможе більш-менш спокійно почувати себе у цей період. Хоча, не виключено, у слідчих інших правоохоронних органів у цей час буде бажання продовжувати відкривати кримінальні провадження за статтями, віднесеними до підслідності детективів БЕБ. Такі провадження будуть свідчити лише про одне – черговий тиск на бізнес із корупційним підґрунтям. І тут вже буде багато чого залежати від професійності слідчих суддів районних судів, які повинні будуть присікти такі незаконні дії та не надавати дозволів на тимчасовий доступ до речей та документів, на проведення обшуків та негласних слідчих (розшукових) дій, відмовляти у накладенні арештів на вилучене майно тощо слідчими інших, ніж детективи БЕБ, органів. 

І пов’язано це буде, передусім, з тривалим періодом формування як центрального апарату, так і територіальних підрозділів БЕБ. Адже для початку діяльності БЕБ потрібно буде сформувати не менше 30 % чисельності працівників від штатного складу.

За перехідним періодом, на мою думку, наступить період пікової активності детективів БЕБ, яким потрібно буде показати суспільству свою користь та потрібність. У цей час з боку БЕБ можливі найбільші порушення прав та інтересів бізнесу: повальні обшуки, вилучення значних обсягів товару, арешти активів і таке подібне.

За періодом активності наступить період звичайної діяльності БЕБ, яка носитиме більш рутинний характер. Саме на цій стадії суспільство і побачить відмінність детективів БЕБ від податкової міліції. Як на мене, саме в цей період діяльності БЕБ будуть даватися взнаки результати аналітичної роботи цього органу. Проте повного розуміння, у який спосіб аналітична частина діяльності БЕБ буде перенаправлена у практичну площину, наразі немає, бо як би автори та ідеологи створення БЕБ як нового, відмінного від податкової міліції, органу не заявляли про це, БЕБ буде використовувати у своїй діяльності той самий Кримінальний процесуальний кодекс України, що й інші правоохоронні органи держави. А чинний КПК не передбачає механізму легалізації чи способів реалізації аналітичних напрацювань, зокрема так званого «кримінального аналізу», у якомусь новому, до цього часу не баченому руслі.

Адже визначення способів запобігання правопорушенням у сфері економіки на підставі проведеного аналізу покладено на БЕБ, що не дуже відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А визначення способів реалізації аналітичних висновків безпосередньо БЕБ для запобігання правопорушенням без зазначення цих способів у законі, можливо, призведе як до порушень прав та інтересів бізнесу, так і до сумніву щодо їх належності та припустимості, як доказів у кримінальному процесі.

Крім іншого, не зрозуміла анонсована відмінність БЕБ швидше як аналітичного, ніж правоохоронного органу. Бо аналітика – не самоціль, а спосіб досягнення певних цілей. І якщо аналітика має на меті досягнення профілактичних мір для недопущення, наприклад, бізнесом податкових правопорушень, то із Закону про БЕБ не зрозуміло, в який спосіб мають здійснюватися такі профілактичні заходи.

Якщо ж аналітика, як один із видів оперативно-розшукової діяльності, буде направлена на встановлення доказів вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень, то така аналітика вже давно використовується НАБУ, СБУ, ДБР та Національною поліцією для розкриття кримінальних правопорушень, і детективи БЕБ нічим не відрізнятимуться від слідчих інших правоохоронних органів у цьому напрямку своєї діяльності.

Висновки

На мою думку, бізнесу не варто очікувати найближчими роками різких змін у підходах детективів БЕБ до розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки та податків, у порівнянні зі слідчими податкової міліції.

Аналітичні функції цього органу настільки незрозумілі в площині способів їх реалізації та мети застосування, що можуть бути ні чим іншим, як черговою спробою держави контролювати бізнес в певних неекономічних рамках.

Іншим небезпечним для бізнеса моментом створення БЕБ є кадрове забезпечення цього органу.

Якщо більшість детективів БЕБ складатимуть колишні працівники податкової міліції зі своїми підходами та принципами роботи, то фактично бізнес отримає гірший варіант податкової міліції із розширеними можливостями та корупційними ризиками.

Формування БЕБ на базі кадрового потенціалу податкової міліції знівелює, на мою думку, ідею авторів створення цього правоохоронного органу та несе для бізнесу ризики неправомірного тиску на нього зі всіма корупційними наслідками, які були притаманні податкової міліції, судячи по численним інформаційним повідомленням у ЗМІ за останні роки. 

В останній редакції законопроекту № 3959-1 вже відсутня норма про заборону вносити відомості до ЄРДР за ст. 212 та 212-1 КК України за відсутності акту податкової перевірки. Це може свідчити про те, що відомості про кримінальні правопорушення за ст. 212 та 212-1 КК України детективи БЕБ можуть вносити на підставі своїх аналітичних матеріалів і цим вони не відрізнятимуться від податкової міліції. Це погана новина для бізнесу, бо аналітики БЕБ не уповноважені, відповідно до вимог Податкового кодексу України, визначати суму податкових зобов’язань, а тому весь український бізнес ризикує опинитись суб’єктом кримінальних проваджень детективів БЕБ.

Анатолій Романюк, адвокат, керівник практики кримінального права АО «Вдовичен та партнери»